Новини
Як говорити, щоб діти слухали
Діти — квіти життя. Щоб вони росли правильно і слухалися порад старших, необхідно враховувати деякі нюанси. Слідуючи основним принципам, описаним американським експертом в області сімейної психології Аделі Фабер в книзі «Як говорити, щоб діти слухали», спілкування з «квітами життя» можна з легкістю налагодити.
Навчіться уважно слухати свою дитину
Нерідко на вулиці можна побачити наступну картину: маленьке чадо щось у фарбах описує мамі чи татові, а вони, своєю чергою, неуважно і невпопад відповідають короткими фразами, не виказуючи зацікавленості розповіддю. Подібні ситуації спостерігаються в 75% сімей. На жаль, подібна поведінка батьків не сприяє тому, щоб діти слухали їх самих, і негативно впливає на подальші взаємини.
Якщо чадо не слухає вас, то ймовірно, причина криється в вас. Це відповідна реакція на неуважність в спілкуванні з ним.
Як говорити, щоб діти слухали?
При розмові зі своєю дитиною необхідно дотримуватися деяких правил:
- Будьте уважним і щирим слухачем, відкладіть всі справи, якщо назріває розмову;
- Утримайтеся від порад, докорів і негативної реакції на розказане;
- Висловлюйте зацікавленість в розмові, навіть якщо проблема або питання незначні;
- Якщо проблема викликає у дитини розлад, не прагніть підбадьорити її або змусити забути про неї — співпереживайте разом;
- Описуйте ситуацію, яка засмутила дитину, відкрито і повчально, щоб створити у неї впевненість у тому, що вона не одна відчуває подібні почуття.
Пам’ятайте, що тільки практика і зосереджене вміння вислухати дитину допоможуть вам стати ідеальним співрозмовником, від якого немає таємниць і секретів. Будьте готові не тільки говорити, а й брати участь у розв’язання її проблем, якими би «дитячими» вони вам не здавалися.
Хитрощі, спрямовані на те, щоб діти вас слухали
Ігнорування дітьми своїх батьків — явище часте. Це відбувається через становлення характеру, образи та невисловлені слова. Щоб змінити ситуацію, використовуйте кілька підказок, ЯК говорити, які дають психологи
- Частіше звертайтеся до дитини на ім’я;
- Не бійтеся вживати кумедні формулювання при озвучуванні своїх прохань — таке оригінальне залучення до побутових справах доведеться кожній дитині до душі;
- Зніміть з себе відповідальність за її вчинки: якщо вона переплутала шкарпетки та зібрався так йти в школу — не робіть зауваження, нехай це послужить їй уроком;
- Ніколи не кричіть і не розмовляйте на підвищених тонах — дитяча психіка налаштована таким чином, що на високому рівні гучності у дитини починається паніка, страх, блокування сприйняття сказаного; тихий, спокійний тон приверне більше уваги, ніж гучні скандали та докори;
- Чітко формулюйте прохання, розписуючи, що буде, якщо його не виконати;
- Говоріть відверто, намагайтеся спілкуватися з нею, як з дорослою.
Чим більше і частіше ви будете підтримувати рівень спілкування з дитиною, як з дорослою, тим швидше вона зрозуміє, що її цінують, поважають і люблять.
Основні помилки в спілкуванні з дітьми
Спілкування з дитиною молодшого віку — дуже відповідальний момент, адже саме зараз закладається фундамент для майбутньої взаємодії. Щоб не допустити замкнутості та скритності, треба постаратися уникнути типових помилок, що допускаються більшістю батьків:
- Перевантажені інформацією і виснажливі бесіди;
- Наказовий тон, докори та бурчання на адресу дитини;
- «Призначення» дитини винуватою у всіх невдачах;
- Навішування ярлика «занадто маленький, щоб це розуміти (знати)»;
- Ігнорування одкровень дитини;
- Заохочення неправильних дій;
- Не надавати значення дитячим проблемам і історіям;
- Ставити дитину на друге місце після кого-небудь;
- Заборони, необгрунтовані доступною мовою;
- Неуважність до розповідей, односкладові відповіді.
Найголовніше в спілкуванні з дітьми — не рахувати їх маленькими та недосвідченими людьми. Якщо постійно говорити про те, що «вона ще недостатньо доросла і самостійна», то результат буде плачевним. Або дитина на все життя залишиться залежною від батьків у всьому, або повністю замкнеться і відвернеться від них. Правило золотої середини — ось що потрібно відчувати та застосовувати у вихованні та спілкуванні з молодшим поколінням, щоб не створювати проблем і мати здорові стосунки та щасливу сім’ю.
