Консультація логопеда. Діти-шестирічки.
.Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини шостого року життя
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання стають більш повними та точними. В мовленні з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал, з яких вони зроблені (паперовий літак, дерев’яний стіл).
Дитина використовує синоніми та антоніми, порівняння, утворює споріднені слова.
В цьому віці діти самостійно:
· переказують казки, оповідання, легенди; вивчають тематичні вірші;
· послідовно і логічно складають розповіді – описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (10-15 речень) з опорою на малюнок та по пам’яті, що говорить про оволодіння одним із найважчих видів мовлення – монологічним мовленням;
· ведуть діалог невимушено і на запропоновані теми, використовуючи традиційні мовні репліки;
· відповідають на запитання, що починаються з "коли"; повторюють речення з одинадцяти-дванадцяти слів;
· висловлюються, використовуючи складні речення типу «Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу»; в мовленні правильно узгоджують іменники з іншими частинами мови та з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під);
· складають речення за вказівкою; виділяють послідовність слів у реченні, складів і звуків у словах; визначають наголос, голосні, м’які та тверді приголосні звуки;
· оволодівають різною складністю складової структури слів: не пропускають склади, не переставляють їх місцями;
· у цьому віці діти вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш, ж, ч] та звуки [л, л’, р, р’]. Але у деяких дітей ще можуть спостерігатися заміни складних звуків [л, л’, р, р’] або спотворення їх правильної вимови.
ЗНАЧЕННЯ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ ДЛЯ ВПРАВНОГО МОВЛЕННЯ
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.
Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
· згинання пальців у кулак та їх розгинання;
· почергове виконання рухів рукою: кулак – ребро – долоня;
· почергова зміна положення рук: ліва рука – кулак, права – долоня; згодом навпаки: права рука – кулак, ліва – долоня;
· розкладання ґудзиків, паличок, насіння за поданим зразком;
· нанизування намиста, кілець, ґудзиків на нитку (основу);
· пришивання, застібання та розстібання ґудзиків; плетення коси;
· ігри з мозаїкою, будівельним матеріалом, конструювання, складання пазлів (за зразком, по пам’яті та за уявою);
· малювання у повітрі;
· ігри з піском, водою;
· малювання, розфарбовування, штрихування;
· вирізання ножицями;
· закручування шурупів, гайки;
· зав’язування вузликів на мотузці;
· плескання в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ
Артикуляційні вправи доцільно виконувати щодня 2 рази на день по 5 раз кожну. Вони не повинні набридати дитині та спричиняти її перевтому (за один раз виконується 2-3 вправи).
Для рухливості щік:
1. «Корівка» - імітувати жування корови, роблячи кругові рухи нижньою щелепою в обидві сторони на рахунок від 1до 10.
2. «Кулька» - надути щоки та повільно їх здути.
3. «Кулька тріснула» - надути щоки та здути їх ударом долонь.
4. «Пухкенькі щічки» - рот закритий, пальцями почергово пощипувати кожну щоку.
5. «Горішок» - рот розкритий, кінчиком язика почергово випинати кожну щоку.
Для рухливості губ:
1. «Усмішка–трубочка» - посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх вперед трубочкою.
2. «Старенька бабуся» - закусити обидві губи зубами й утримувати їх в такому положенні 5-10 секунд.
3. «Рибка» - ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик, і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.
Для рухливості і гнучкості язика:
1. «Лопатка» - рот напіввідкритий; широкий, розслаблений язик утримувати на нижній губі 5-10 секунд.
2. «Голочка» - рот напіввідкритий; гострий, напружений язик утримувати у витягнутому положенні з рота до 5-10 секунд.
3. «Гойдалка» - рот напіввідкритий; висунути язик з рота і почергово тягнути його до носа та до підборіддя 5-7 разів.
4. «Чашечка» - рот напіввідкритий; висунути широкий язик на нижню губу, прогнути його, утворивши форму чашечки, утримувати в такому положенні 5-7 секунд.
5. «Смачне варення» - рот напіввідкритий; кінчиком язика повільно облизати верхню й нижню губи в обох напрямах по 5 раз.
6. «Коник» - клацати язиком при широко відкритому роті.
ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Враховуючи постійні скарги батьків на нестачу часу для занять, з’являється можливість по дорозі в садок чи з нього грати в мовленнєві ігри:
“Спіймай спільний звук”
Дорослий промовляє ряд слів або невеликий віршований твір. Завданням дитини є визначити спільний звук та його місце у визначених словах.
Наприклад:
· Мама, мак, мило, морозиво, магазин, миша – [м].
· Сова, сорока, Олександр, весна, сало, овес – [с].
“Визнач перший (останній) звук”
Дорослий промовляє слова. Завдання дитини чітко повторити їх по одному та визначити перший (останній) звук у словах.
“Я знаю п’ять назв”
Дорослий та дитина по черзі називають по п?ять назв певної групи предметів чи істот.
Наприклад: ”Я знаю пять назв тварин: ведмідь, лисиця, заєць, вовк та білка.” Виграє той, хто швидко назве правильно всі назви.
“Нескінченний ланцюжок”
Дорослий називає будь-яке слово. Завдання дитини назвати наступне, щоб воно починалося на останній звук попереднього слова. Наприклад: око-Оля-якір-риба...
“Спіймай слово”
Дорослий називає по черзі звуки задуманого слова. Завданням дитини є сприйняти їх на слух та скласти у слово.
Наприклад: м, а, к – мак; с, о, в,а – сова; к, л, е, н – клен.
“Закінчи слово”
Дорослий промовляє перший склад певного слова. Завданням дитини є назвати склад(и), який(і) закінчить слово: ри – ба(нок, нва, балка), мар – ка(шрут, та, кер), гри – би(горій, вня, бар).
“Вгадай що це”
Дорослий називає ряд слів, які описують предмет чи істоту з визначеної групи. Наприклад: малий, зручний, шкільний, необхідний, наповнений ручками та олівцями (пенал). Завдання дитини полягає в тому, щоб відгадати про що йдеться мова.
