Десять порад батькам про те, як допомогти дітям,

які зазнають труднощів при навчанні читання

Фахівці з питань навчання читання дітей з різними порушеннями й учнів з особливими освітніми потребами склали список з десяти порад та ідей для батьків, які щиро хочуть бачити динаміку зростання впевненості своїх дітей і результати навчання читання.

При цьому батькам важливо розуміти, що їхні діти можуть і обов’язково навчаться читати, адже в них є не тільки слабкі, а й сильні сторони. Важливо знати, як правильно готувати своїх дітей справлятися з їх особливостями, щоб вони набули впевненості у собі та сміливо дивились у майбутнє, в якому вони усвідомлюють не тільки свої обмеження, а й здібності, і зможуть відстоювати власний унікальний стиль навчання.

1. Звертайте увагу на успіхи вашої дитини

«Моя дитина не вміє читати!», – каже мати вчителю у присутності сина.

У всіх дітей є певні переваги та здібності. Можливо, дитина вміє добре малювати або володіє напрочуд багатим словниковим запасом. Можливо, в неї добре розвинене вміння уважно слухати.

Часто батьки бувають настільки стурбовані тим, що їхні діти відчувають труднощі під час навчання читання, що забувають про те, яку роботу вони вміють робити добре. Учителі теж грішать цим. Якщо ваша дитина артистична, використовуйте її талант як спосіб продемонструвати розуміння розповіді, яку ви їй читаєте вголос. Запропонуйте їй намалювати картину, яка буде показувати сюжет або головного героя. Той факт, що ваша дитина фізично не вміє розшифровувати слова та/або не може написати відповідь на запитання про розуміння прочитаного матеріалу, не означає, що ви не можете допомогти їй знайти усне розуміння прочитаного на більш високому рівні або повинні нехтувати сильними сторонами та здібностями своєї дитини. Допомагаючи дитині використовувати її сильні сторони, ви підвищуєте її впевненість у собі й демонструєте своє розуміння того, що вона володіє іншими чудовими здібностями.

2. Радійте кожному успіху дитини

«Мамо, можна мені морозиво?». «Ні, не можна, доки у твоєму щоденнику будуть такі оцінки», – каже мама не без розпачу.

Радійте успіхам дитини, кажіть їй «молодець» і давайте «п’ять». Відзначайте кожний її успіх. Не покладайтесь на щоденник або табель, щоб робити висновки про прогрес вашого маленького учня. Радійте навіть тому, що він зміг правильно прочитати одне єдине слово. Прийміть рівень читання дитини таким, яким він є, і радійте її успіхам у відповідності з цим рівнем. Якщо ваша дитина тільки починає або ще зовсім не вміє читати, відзначайте її успіхи при розшифруванні слова «так» або те, як вона скористалась ілюстрацією у книжці, щоби зрозуміти невідоме слово. Якщо дитина починає читати швидко, радійте, коли вона сама виправляє помилку. Важливо якнайчастіше хвалити дитину, демонструючи їй, що ви помічаєте її прогрес і те, що вона вже вміє робити добре. Ваша підбадьорлива посмішка та слово «молодець» допоможуть дитині впоратися навіть з найскладнішим текстом. Дорікати учню із приводу оцінок у щоденнику – не найвдаліший спосіб розвинути його впевненість у собі. Діти, які відчувають труднощі при навчанні читання, повинні знати не тільки про свої помилки, а і про те, що вони роблять правильно.

3. Будьте чесними із собою – встановлюйте реалістичні цілі

«Я хочу, щоб моя дитина досягла вищого рівня».

Ваше бажання, щоб дитина читала на високому рівні, зрозуміло, не може здійснитись відразу. Батькам важливо бути чесними із самими собою та своєю дитиною в питанні про її прогрес у навчанні читання.

Установлюйте цілі. Найпростіший спосіб пройти довгий і тернистий шлях до вміння читати на високому рівні – встановити кілька короткострокових конкретних і зрозумілих цілей. Такою метою може стати успішний перехід дитини всього на один рівень вище. У домашніх умовах вашою метою може стати просто щоденне читання. Наприклад, ви можете запропонувати дитині прочитувати за місяць певну кількість адаптованих до її рівня книг (адаптовані книги – ті, які дитина може читати самостійно або тільки з невеликою допомогою) або вашою метою може бути прочитання цікавої сюжетної книги разом з дитиною. Ведіть підрахунок і відзначайте кожну прочитану книгу або главу, відповідно, доки не досягнете своєї мети. Пам’ятайте: важливо встановлювати досяжні цілі для себе та свого учня, які будуть позитивно впливати на його вміння читати.

Самостійне читання адаптованих книг удома або спільне читання тематичних книг – чудове тренування навичок читання, яке фахівці рекомендують усім учням. Насправді мета дозволяє дитині побачити, що вона здатна досягати результатів і бути успішною. Досягнення встановлених цілей дає дитині можливість розвивати в собі сильні сторони.

4. Не дозволяйте поганому правопису зупинити вашу дитину на шляху до навчання читання

«Він отримує двійки за кожну самостійну роботу з правопису. Він не може жодного слова написати правильно!», – каже схвильована мама.

Ці слова можна почути майже від усіх батьків учнів з особливими освітніми потребами. Якщо у вашої дитини є проблеми з навчанням, їй може бути складно правильно писати слова по літерах або запам’ятовувати правопис слів. Але ось у чому секрет: це нормально. Навчайте свою дитину справлятися з ситуацією. Навіть якщо вона не може правильно написати або вимовити слово по літерах, їй усе одно необхідно висловлювати свої думки. Не дозволяйте поганій орфографії зробити дитину німою. Використовуйте словник, контроль правопису або програмне забезпечення з орфографії. Попросіть дитину скласти свій власний словник, який буде допомагати їй при письмі. Порозмовляйте з її вчителем. Шукайте технічні засоби або інші стратегії, які допоможуть дитині досягти успіхів у правописі. Є безліч різних методів, але на їх пошук потрібен час, якого вам може не вистачити, якщо ви будете постійно скаржитись на те, що дитина не вміє правильно писати.

5. Розповідайте дитині, з якими труднощами зіштовхувались ви в її віці

«Моя дитина не хоче читати вдома».

Коли завдання складне й не дається легко, людина схильна уникати його виконання. Ось чому ваш малюк не хоче читати вдома. Що примушує дітей, які мають проблеми з навчанням, ще більше турбуватися через читання, так це тиск учитися читати, який вони відчувають у школі та вдома. (Це ще одна причина, чому так важливо встановлювати реалістичні цілі й радіти кожному маленькому успіху дитини.) Розповідайте дитині про те, у чому ви самі не досягли успіху. Визнання того факту, що у вас теж є певні проблеми, може підтримати й допомогти дитині зрозуміти, що в усіх людей є свої сильні та слабкі сторони. Наприклад, у вас може бути слабка зорово-моторна координація, вам складно ловити та влучно кидати предмети. Можливо, ви не дуже вправний спортсмен. Проте ви завжди намагаєтеся займатися спортом (наприклад, пляжним волейболом під час сімейної відпустки) і проявляєте старанність, незважаючи на часті невдачі. У цьому й полягає мораль. Діти повинні пробувати ті заняття, в яких вони не сильні, і знати, що у вас теж є свої слабкості.

6. Читайте дитині вголос – це весело й корисно

«Моя дитина не розуміє, що вона читає!».

Ваша дитина, яка має труднощі з читанням, здатна на більше – якщо ви їй допоможете, звісно. Важливо, щоби батьки щодня читали своїм дітям. Сприйняття матеріалу на слух не тільки допомагає розвивати навички розуміння мови, а й є чудовою можливістю розкрити творчий потенціал, запалити інтерес дитини до читання й допомогти їй працювати над розумінням матеріалу без необхідності напружуватись над розпізнаванням слів. Діти із труднощами при навчанні читання можуть читати тільки дуже короткі книги, проявляючи невеликий інтерес до процесу, або у зв’язку з тим, що читання дається їм важко, вони можуть не повністю розуміти зміст тексту. Коли ви читаєте вголос (або використовуєте програмне забезпечення, яке читає книги вголос), у дітей з’являється можливість зосередитись на значенні слів. Вони розвивають базові знання, культуру й використовують свою уяву.

7. Діти відчувають участь і підтримку, коли бачать, як батьки та вчителі разом намагаються їм допомогти

«Любий, мама й тато зараз розмовляють з учителем. А ти поки спробуй зібрати пазл он там, у куточку».

Освіта вашої дитини – це не ваша особиста справа, щоб ви забороняли їй брати участь в обговоренні. Це освіта дитини! Вона повинна знати, що відбувається. Ви завдаєте шкоду її впевненості в собі, коли відсилаєте її при розмові з учителем. Зробіть послугу своїй дитині, розкажіть, який її рівень успішності, які в неї є таланти, у чому їй потрібна допомога і як ви збираєтесь допомагати їй у навчанні. Батькам важливо пам’ятати план і мету! Крім того, пам’ятайте, що в учителя вашої дитини теж є свій план. Діти відчувають участь і підтримку, коли бачать, як батьки та вчителі разом намагаються їм допомогти, але не тоді, коли вони, відсторонені, плетуться в куток, щоб зібрати цей горезвісний пазл.

8. Маленькі кроки призводять до великих змін на краще

«Що я можу робити вечорами з моєю донькою (або сином)?».

Цей список можна продовжувати й далі, але є ще одна важлива річ, яку треба пам’ятати. Навчання не обов’язково мусить бути складним. Якщо ваша дитина ще тільки починає читати або читає дуже повільно, повторюйте алфавіт і звуки, що відповідають різним буквам. Розбийте коротке слово типу приголосний-голосний-приголосний, наприклад, рот, лад, мед і так далі та складіть їх разом (/л/ /о/ /м/; лом). Якщо дитина вже трохи вільніше володіє читанням, сядьте поруч з нею, допоможіть їй розібратися з важкими для читання словами, читайте вголос розділ із цікавої книги щовечора перед сном. Розмовляйте про сюжет оповідання, персонажів, різні ситуації та про головну ідею розповіді. Прочитайте книгу із серії науково-популярної літератури й порозмовляйте про те, що ви й дитина зрозуміли з прочитаного матеріалу.

Якщо дитина відчуває труднощі при навчанні читання у старшому віці, нехай вона прийме на себе роль учителя й читає книги братам і сестрам. Або в наше технічно одержиме століття попросіть дитину взяти камеру чи диктофон і записати, як вона читає, а потім разом з нею виправляйте її помилки.

9. Читати повільно – нормально

«Моя дитина читає дуже повільно».

Це цілком нормально. Діти, які відчувають проблеми з навчанням читати, і учні з особливими освітніми потребами можуть читати повільно. Вони можуть почати читати швидше, у міру розвитку навичок читання або, як майже всі дислексики, будуть повільно читати все життя. Якщо ваша дитина читає нижче рівня середини другого класу, не переймайтеся з приводу темпу чи швидкості читання. Зосередьтесь на точності чи правильному читанні слів. І якщо у вашої дитини діагноз дислексія, не примушуйте її читати швидше. Краще підкажіть їй кілька ефективних методів запам’ятовування прочитаного матеріалу. Наприклад, вона може написати одне-два речення або намалювати картину, яка відображатиме події кожної сторінки книги (або кожного розділу). Порушення здатності до навчання залишиться у вашої дитини на все життя. Навчайте її справлятися зі своїми особливостями зараз, щоб у майбутньому вона могла краще орієнтуватись у світі.

10. Учіть дитину допомагати й піклуватися про саму себе

«Чи переросте моя дитина ці труднощі з навчанням?».

Якщо дитині поставили діагноз порушення здатності до навчання, то ні. Але це не означає, що ваш малюк не навчиться читати або зазнає повної невдачі. Якщо ви навчите дитину, як справлятися й мати справу зі своїми особливостями зараз, то зробите їй неймовірну послугу. Навчайте дітей відстоювати власні інтереси. Навчайте їх правильно звертатись по допомогу. Навчайте їх розуміти свої переваги та слабкі сторони. Розповідайте дітям про те, що може допомогти їм у навчанні, і що їм необхідно для досягнення успіху. Якщо ви навчите своїх дітей робити так у школі, вони вийдуть у дорослий світ людьми, впевненими в собі й налаштованими на успіх; вони будуть знати, як пристосуватись і що їм треба робити, щоб не відставати. І це дорожче, ніж уміння читати 180 слів за хвилину.