Ігри на розвиток емоційно-вольової сфери
1. ГРА “КОМОЧОК” (РОС. «ЛЕПЕШКА»)
У цій грі гравці самі ліплять з пластиліну свої ігрові фішки. Тим самим вони дають зрозуміти, як вони ставляться до інших гравців, які у них бажання і наміри. В ході гри між її учасниками постійно виникають найрізноманітніші стосунки, іноді й такі, коли когось перетворюють на “комочок”.
У грі відпрацьовується також досвід взаємних звинувачень, важливості вибачень і уміння просити про допомогу. Гравці вчаться справлятися з агресією соціально прийнятним чином, коли неприйнятна поведінка карається.
Мета гри – першим прийти до кінцевого пункту – на “Небо людей”. Потрапити туди можна тільки за допомогою неушкодженої цілої фігурки-фішки людини. Сам же процес гри часто затягує настільки, що забувається формальна мета, а справжньою метою гри стають живі відносини учасників один з одним.
Гра проводиться за такими правилами:
1. Перед початком гри кожен учасник ліпить з пластиліну свою фігурку тварини, яка служить йому потім в якості фішки. Старт гри починається на полі “хлів”.
2. Кожен гравець є одночасно власником всіх полів того ж кольору, що і його фігурка.
3. Гравці по черзі кидають кубик і переставляють свою фігурку-фішку через відповідну кількість полів. Починає гру наймолодший з гравців. Він кидає кубик, робить хід і потрапляє, як правило, на поле іншого кольору.
4. Гравець, на колір поля якого потрапила фігура іншого кольору, повинен звинуватити цю тварину за якийсь придуманий ним вчинок (наприклад: “ти вкрав у мене мій бутерброд!”).
5. Після цього звинувачення власник тварини повинен відповідним чином вибачитися за свою тварину або запропонувати виправити скоєне.
6. Якщо власник поля задоволений вибаченням, або відшкодуванням збитку, то він може відмовитися від покарання фігурки, яка потрапила до нього. Тоді наступний гравець може кидати кубик. Якщо власник поля не задоволений вибаченням, він може покарати фігурку, яка потрапила до нього, стукнувши по ній, зім’явши її або як завгодно змінивши її форму. Він може також одним ударом зім’яти її в “комочок”.
7. На полях свого кольору фігурка знаходиться у себе вдома. У своєму будинку фігурка може залікувати рани, змінити себе, відпочити і “розвинути себе”. Тому всі гравці відновлюють свої фігурки, якщо їм випадає кількість ходів, що дозволяє їм досягти власного ігрового поля, або якщо у них є можливість його перескочити. В останньому випадку вони йдуть тільки до свого “дому”. Лише неушкоджені фігурки мають право переступити через поле свого кольору.
8. Мета гри – стати людиною і потрапити на “Небо людей”. Але сам гравець не може просто перетворити себе в людину. Для цього потрібна допомога іншого гравця, який, як у казці, зможе “зняти чари з тварини”, перетворивши її назад в людину. Коли хтось захоче стати людиною, він повинен вибрати когось із гравців і попросити його переліпити фігурку своєї тварини. Це можна зробити, коли ціла і неушкоджена фігурка тварини знаходиться на полі свого кольору. Необхідно також переконати іншого гравця, обґрунтувавши йому, чому тварина хоче стати людиною. Якщо фігурка тварини потрапляє на поле свого кольору ушкодженою, то власник тварини повинен сам виправити її, доліпили до цілої тварини. І тільки коли черга наступного разу знову дійде до того, що можна буде кидати кубик, можна буде попросити якогось іншого гравця перетворити тварину на людину.
9. Якщо наведене обґрунтування здається гравцеві, до якого звернулися з проханням перетворити тварину на людину, досить переконливим, то він ліпить з фігурки тварини людину. З цього моменту власник фігурки-людини повинен вести себе в грі “по-людськи”, “гуманно”. Це означає, що він в принципі не повинен бити, тиснути або руйнувати інші фігури, які потрапили на одне з його полів і не принесли достатніх вибачень за заподіяну шкоду. Однак “людина” може, не руйнуючи іншу фігуру, зігнути її, щоб її поза висловлювала вибачення, визнання своєї провини. Наприклад, можна схилити голову тварини, зігнути спину, поставити на коліна, змусити повзти по підлозі.
10. Якщо гравець, що має фігурку-людину, все одно – забувшись або навмисно – розчавить кулаком фігурку тварини чи людини в комочок, то його фігурку повертають в “хлів” і він починає гру спочатку, але вже знову у формі тварини.
11. Гравець, чиїй фігурці-тварині два рази відмовили у бажанні стати людиною, може під час свого ходу повернутися назад на найближче поле свого кольору і там самостійно перетворитися на людину. Кубик при цьому не кидається.
12. Останнє поле в грі – дзеркальне. Покарані та пошкоджені фігурки повинні точно потрапити на це поле. Власник пошкодженої фігурки тварини виправляє її і переставляє її потім на “небо тварин”. Власник пошкодженої фігурки людини може “підлікувати” себе на дзеркальному полі. На “небо людей” неушкоджена фігурка людини переходить вже при наступному ході, якщо на кубику випадає число “1”. Виграє той, хто першим потрапить на “небо людей”. Цілим фігуркам-людям не потрібно зупинятися чекати на дзеркальному полі, при точному випаданні числа на кубику вони можуть відразу перейти на “небо людей”.
13. Додаткове правило для досвідчених гравців: людська фігурка знову перетворюється на тварину, якщо її власник карає фігурку, яка потрапила на його поле, не чекаючи звинувачення або вибачення.
Ігрове поле має такий вигляд. Його можна зберегти і роздрукувати.
Але його можна зробити і самостійно. Залежно від кількості граючих вам потрібно:
• Одна покрита пластиковим покриттям ігрова дошка або біле оргскло будь-якої товщини, розміром 54 на 54 см.
• Сім різних самоклеючих кольорових плівок, тих кольорів, які ви оберете для гравців, наприклад для п’яти гравців: червоного, синього, зеленого, жовтого, бузкового кольорів. Крім того для будь-якої кількості гравців: блакитного, коричневого та срібного кольорів для виготовлення кольорових полів згідно зі схемою, яка вказана в готовому ігровому полі.
• П’ять шматочків пластиліну аналогічних кольорів (червоного, синього, зеленого, жовтого, бузкового кольору).
• Один кубик.
Квадратними і прямокутними шматочками плівки зазначених кольорів наклеюється “доріжка”. В принципі гру можна виготовити і для більшої кількості гравців. Для цього ігрове поле повинно бути відповідно розширене; для нових гравців на додаток до п’яти існуючих кольорів потрібно ввести інші кольори плівок та пластиліну.
2. ЕМОЦІЙНА ВІДГАДАЙКА (Ю.Б. ГІППЕНРЕЙТЕР)
Ця психологічна гра з проекту Ю.Б. Гіппенрейтер «Емоційний інтелект».
Основне завдання – вгадати емоцію, яку переживає герой на картинці. Такі ігри вчать усвідомлювати і розрізняти відтінки почуттів, розуміти свої емоції і переживання інших людей. Можливо, це буде не стільки гра, скільки бесіда-обговорення, де дитина може розповісти про свої почуття і думки.
3. ЕМОЦІЙНЕ СУДОКУ
Пропонуємо вам для занять з дитиною у емоційне судоку. Це судоку не тільки розвиватиме логічне мислення і пам’ять, але і розширить знання дитини в області емоцій. Вам варто лише говорити з дитиною, називати почуття, відображені на смайлах, запитувати, коли такі емоції виникають.
