Ігрова діяльність вдома: для чого вона потрібна і як її ефективно організувати
В умовах сьогодення, коли багато часу проводимо вдома, особливо актуальним стає питання організації ігрової діяльності для дітей. Діти середнього віку зазвичай вже можуть самостійно організувати своє дозвілля і зробити його різноманітним. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ці навички в достатньому обсязі ще не сформовані. Крім того, є діти, у яких гра має дуже одноманітний як сам репертуар ігор, так і спосіб взаємодії з іграшками. Тому для таких дітей потрібна допомога дорослих.
Запропонований нижче спосіб організації ігрової діяльності на перший погляд може здатися ресурсовитратним: потрібно навести лад з іграшками, виконати певні приготування, тощо. Але такі витрати часу і ресурсу батьків на початкових етапах того варті, оскільки потім це дозволить зробити процес гри простим в організації.
Спочатку пригадаємо яка буває гра і перелічимо основні навички, якими дитина оволодіває через гру. Ігрова діяльність дитині розділяється на самостійну і спільну (або соціальну) гру. Самостійна гра - це ігри, в які дитина може бавитися сама, тобто без участі інших дітей чи дорослих. Наприклад, збирати пазли, гратися ляльками чи машинками, малювати, тощо. Спільна гра - це гра, в якій необхідна участь мінімум двох осіб. Наприклад, хованки, кидати один одному м'яч, грати в настільні ігри, рухливі командні ігри, інші ігри, в яких потрібно робити щось по черзі або разом.
В часі гри дитина має змогу навчатися соціальній взаємодії. Гра - це неймовірно ефективний майданчик для формування і розвитку мовлення. Це можливість для тренінгу імпульс-контролю і керування емоціями, а також чудовий тренінг толерантності до невдачі (наприклад, програш або бути “не першим”). В грі формуються вміння чекати, робити щось по черзі, слідувати правилам, визначати перспективу іншої людини. Спільна гра сприяє розвитку імітації (наслідування), яка є необхідною навичкою для подальшого навчання. Різноманітна гра сприяє розширенню сфери інтересів дитини і формує ще багато інших цінних життєвих навичок.
В який же спосіб можна організувати гру вдома? Отже, спочатку поміркуйте, чи не забагато іграшок в дитячій кімнаті. Якщо забагато, тоді пропонуємо розділити їх на дві частини. Одну частину залишити, іншу - поки прибрати з поля зору і доступу. З часом - поміняти їх місцями. Ті іграшки, які ви залишили в дитячій кімнаті, розділіть або згрупуйте за тематикою чи за функціональністю, складіть в окремі бокси (коробки) або розмістить їх на поличках. Це допоможе вам і вашій дитині легше обирати ігрові об’єкти для певного виду діяльності.
Тепер визначимо репертуар самостійної гри. Візьміть аркуш паперу і розділіть його на дві частини. Зліва в стовпчик напишіть перелік іграшок з тих, що залишились в наявності і які дитина може використати для самостійної гри. Справа навпроти кожної гри або іграшки коротко опишіть в яку саме самостійну гру дитина може з ними бавитися.
Аналогічним чином складаємо репертуар спільної гри. Дорослий визначає які спільні ігри можна було б організувати протягом дня вдома. На аркуші пише перелік таких ігор. В тому числі, коротко описує для кожної гри правила або, за бажанням, перелік навичок, яким хотів би навчити в часі гри свою дитину.
ДЛЯ ЧОГО ЦЕ ПОТРІБНО? Для того, щоб дорослий міг допомогти дитині урізноманітнити репертуар її ігрової діяльності, він (дорослий) сам має знати яку саме гру може запропонувати. Для того, щоб дорослий міг навчити дитину слідувати правилам і приймати в грі правила іншої людини - дорослий сам має знати ці правила.
Отже, у вас є перелік самостійних і спільних ігор. Тепер можемо зробити ігрове меню. Беремо новий аркуш паперу, знову розділяємо його на дві частини. Першу колонку підписуємо “Самостійна гра” і виписуємо сюди назви самостійних ігор. Другу колонку підписуємо “Спільна гра” і виписуємо назви спільних ігор. Це і буде наше ігрове меню.
Важливо зауважити, що в цьому меню мають бути як улюблені для дитини ігри, так і нові, в які будемо навчати гратися. За бажанням меню можна разом з дитиною оформити в кольорах і малюнках, або в інший спосіб, який буде подобатись дитині. Додаткові умови: гра має відповідати віку і можливостям дитини; не повинна бути складною для виконання і не повинна бути “затягнутою” за тривалістю, але такою, щоб дитина встигала отримати задоволення.
Меню ігор*
Самостійна гра:
-
Малювання
-
Складання пазлів
3.__________________________
4.__________________________
5.__________________________
Спільна гра:
-
Хованки
-
Гра в настільну гру
3._________________________
4._________________________
5._________________________
ЯКИМ ЧИНОМ ВИКОРИСТОВУВАТИ МЕНЮ ІГОР?
-
У передбачений розпорядком дня час для гри дорослий пропонує дитині на вибір діяльність з ігрового меню, яке складено раніше (описано вище).
-
Дитина обирає гру і, відповідно, грається. Дорослий за потреби допомагає в процесі самостійної гри і безпосередньо бере участь у спільній грі.
-
По завершенню гри дорослий разом з дитиною позначає в меню гру, в яку дитина бавилась.
-
Наступного разу, коли знову настане час для гри - дорослий пропонує дитині вибір вже з тих ігор, в які сьогодні ще не гралися. Не забувайте чергувати самостійну і спільну гру.
-
Завтра дорослий буде пропонувати вибір з тих ігор, в які ще не гралися в попередній день. Таким чином, ігри не будуть «губитися», а ігрова діяльність дитини буде різноманітною.
-
Можна разом з дитиною змінити правила використання меню ігор або придумати додаткові.
Наявність у дитини різноманітного репертуару ігрової діяльності стимулює всебічний розвиток дитини і суттєво зменшує ймовірність проблемної поведінки. А спільна гра з батьками - це чудова можливість для розбудови і плекання стосунку між дитиною і дорослим.
