ДІТИ З РАС: ПЛАНУВАННЯ ДАЛЕКИХ ПРОГУЛЯНОК
Прогулянки в далекий парк, в гості; в театр, цирк, кафе; відвідування басейну, дитячої студії можуть бути важкі для дитини з РАС і супроводжуючих її близьких, а часом і зовсім неможливі. Віддаляючись від знайомих «місць проживання», дитина втрачає впевненість і виявляється у владі страху та дискомфорту. Такий стан може викликати гостру реакцію - дитина починає плакати, кидається з криками «Не хочу!», тягне за руку, висловлюючи таким чином прохання повернутися. Це реакція самозахисту, коли дитина намагається вийти зі стану дискомфорту. В цьому випадку треба не вмовляти дитину, не лаяти її, а дати можливість заспокоїтися. Дійте по ситуації; зупиніться ненадовго, подивіться з дитиною на всі боки, поговоріть, а потім продовжуйте шлях далі або поверніться додому. Складніше виявляється ситуація, коли дитина не висловлює свій стан бурхливо, проте переживає гострі негативні емоції глибоко всередині себе. Це для неї дуже шкідливо, може загальмувати розвиток. Тому батьки, які зважилися «вийти у світ», повинні чуйно стежити за станом дитини, за настроєм; при появі тривоги і дискомфорту краще повернути додому зі словами: «Нічого, наступного разу поїдемо до бабусі. А зараз повернемося, адже у нас ведмедик один вдома залишився, буде нудьгувати». При цьому важливо назвати нейтральну причину повернення додому, про страх дитини не кажіть, адже це може стати додатковою травмою.
Однак ховатися від світу, сидячи вдома, - хоча і більш легкий шлях, але він не дає дитині можливості пізнавати світ у всьому його різноманітті, не вирішує проблему страхів, перешкоджає розвитку самостійності. Звичайно, далекі прогулянки потрібні і обов'язкові, але необхідно дотримуватися таких правил:
1. Освоювати простір поступово. Це означає, що похід в театр можливий тільки після того, як дитина досить освоїлася на ближчій території.
2. Готуйтеся до походу заздалегідь, обговорюючи, куди збираєтеся піти, що вас там чекає. В даному випадку краще постаратися обійтися без сюрпризів, які можуть налякати дитину з РАС, тому розкажіть про все, що її чекає. Згадайте мультфільм, покажіть відповідну картинку.
3. Привчайте дитину користуватися громадським транспортом. Для початку можна проїхати на автобусі або в метро всього одну зупинку. Підготуйте дитину до поїздки, розповівши заздалегідь, як це буде відбуватися, куди і навіщо поїдете. Надалі робіть недалекі поїздки; добре, коли мета поїздки зрозуміла дитині: «На цьому автобусі поїдемо в магазин за олівцями. Треба буде проїхати три зупинки. Давай разом їх рахувати ». Можна взяти з собою улюблену іграшку: щось рідне в незнайомій обстановці допоможе заспокоїтися. Попутно пояснюйте дитині правила поведінки в транспорті: «Тримайся за поручень, а то зараз автобус буде повертати, можна впасти», «Треба оплатити проїзд: ось кондуктор (компостер тощо)». Те ж стосується і поїздок в легковому автомобілі.
4. Місця для відвідування вибирайте обережно. Для початку виберіть що-небудь ближче до будинку і де поменше людей. Поступово привчайте дитину бувати в компаніях, і з часом вона перестане боятися скупчення людей.
5. Відвідуючи нові місця, де знаходяться незнайомі діти і дорослі - гурток малювання, басейн, - спочатку приводите дитину ненадовго, дайте можливість звикнути до нової обстановки, до дитячого колективу, до нових дорослих. Можна домовитися з педагогом або тренером і перший час бути присутнім на заняттях разом з дитиною, а в разі, якщо дитина захоче, ненадовго вийти разом з нею. Відпочивши, дитина може повернутися до занять. Але якщо вона захотіла додому, зробіть так, як просить дитина. Не забувайте, що ситуація, яка вимагає від дитини активної взаємодії з іншими людьми, - величезна праця для неї. Але при правильній організації відвідування дитячого колективу дуже корисно для дитини, дає неоціненний досвід соціального життя і різноманітні враження, які підштовхують розвиток.
6. Дійте по обстановці: будьте готові до того, що дитина здатна повести себе по-різному. Так, вона може в будь-який момент захотіти усамітнитися, бо скупчення народу втомило її, - знайдіть більш тихе місце, де можна перепочити. А якщо дитина, не дочекавшись вистави, захоче повернутися додому - не чинить супротив. Це означає, що на сьогодні вона вже отримала достатню кількість вражень. Не наполягайте тривало ні в якому разі, уникайте тиску, інакше в наступний раз малюк буде боятися відправитися з вами в подібну подорож.
7. Вдома згадуйте, обговорюйте побачене, смакуйте цікаві деталі. Закріплюйте і розширюйте нові уявлення, використовуючи різні прийоми і можливості: намалюйте картинку, вивчіть віршик, організуйте гру. Ставте питання, пояснюйте в ході бесіди причинно-наслідкові зв'язки, логіку подій, заражайте дитини своїм позитивним емоційним ставленням.
Практика роботи з дітьми з РАС показує, що, правильно організувавши поетапне освоєння навколишнього світу, можна подолати обмеження, обумовлені труднощами дитини. Не бійтеся пробувати. Пам'ятайте, що результат буде досягнутий лише в ході постійного, регулярного тренування.
(за О.Янушко)
