Новини
Напишіть історію про вашу дитину.
Якщо ви є батьком дитини з особливими освітніми потребами, ви розумієте, що існує незліченна кількість людей, які проходять через життя вашої дитини – однолітки, лікарі, тренери, вчителі, персонал лікарні, водії автобусів, співробітники школи, стоматологи, перукарі, сусіди та родичі . Більшість із цих людей не знайомі з порушеннями розвитку і навчання і, звичайно, не знають про унікальну схему корисних, затребуваних потреб, та обмежень вашої дитини. В найкращих інтересах дитини є надати цим дорослим якусь основну інформацію, яка допоможе їм краще зрозуміти дитину та її поведінку. Крім того, ця інформація може бути використана для створення прийомів та стратегій для моніторингу та покращення поведінки та діяльності дитини в різних умовах.
Одним з найбільш ефективних способів надання цієї інформації є розробка та розповсюдження історії, такого собі досьє про дитину. Це схоже на набір інформації, який новоприбулий стажор подає керівнику установи при прийомі на практику. Цей короткий (одна-три сторінки) документ містить дані про дитячий розлад, але також пропонує пропозиції, які дорослий може використати для підвищення успішності та якості дитини. Цей документ буде дуже корисним для вчителів, які щодня займаються вашою дитиною, оскільки він містить корисну інформацію, яка не відображається в шкільних записах дитини.
Добре складена історія чи досьє складається з семи розділів:
- Вступ
- Діагностичні дані
- Слабкі сторони
- Сильні сторони
- Інтереси
- Додаткова особиста інформація
- Запропоновані стратегії
Вступний розділ повинен містити деякі основні дані про вашу дитину та вираження вдячності та вашої готовності допомогти всім, хто співпрацює з вашою дитиною, будь-яким способом. Включіть контактну інформацію та інші основні дані.Дані діагностики повинні містити опис діагнозу дитини з коротким поясненням природи та потреб дітей з цією конкретною проблемою. Ви також можете описати будь-які поширені помилки, які існують щодо даного розладу.
У розділі про слабкі місця слід перелічити конкретні навички та заходи, які представляють труднощі для дитини. Коротке пояснення зв’язку між труднощами дитини та її діагнозом може бути також корисною інформацією.
У розділі, що окреслює сильні сторони, слід наголосити на поведінковій, соціальній та освітній сферах, у яких дитина успішна. Будьте обережні, щоб не перебільшувати її сильні сторони, і нагадуйте читачеві, що ці області є “відносними сильними сторонами” у порівнянні та протиставленні її потребам та областям слабкості.
У розділі про інтереси дитини окресліть прихильності та захоплення дитини. Ця інформація дає можливість дорослому бачити вашу дитину з різних сторін, а також може використовувати інтереси дитини в діяльності, яку він проводить.
Можна розділ додаткова особиста інформація ще називати як “Ви повинні знати”. Кожна дитина має позитивний чи негативний життєвий досвід, який може вплинути на його щоденну діяльність. Для того, щоб доросла людина повною мірою зрозуміла дитину та її поведінку, корисно, щоб вона мала цю інформацію, яка дозволить їй переглянути її поведінку в іншому контексті.
Пропонована вами історія повинна містити конкретні прийоми, які в минулому виявились ефективними щодо дитини. Розділи повинні бути написані простою зрозумілою мовою.
Головне будьте чесними та лаконічними. Коротко опишіть самі основні і необхідні для оточуючих деталі про вашу дитину . Це вбереже вас від багатьох труднощів, які виникатимуть у процесі співпраці. З проміжком часу цю історію можна вдосконалювати і змінювати. Не бійтесь давати читати її людям, чим більше вони знатимуть про вашу дитину, тим краще. Особливо коли це школа, садік, лікарня чи дитяча площадка.
