ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКОТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
У статті представлено теоретичний аналіз наукових досліджень з проблеми використання музикотерапії для розвитку мовлення дітей з особливими потребами.
Ключові слова: музикотерапія, мовлення, діти з особливими потребами.
Постановка проблеми. На сьогоднішній день зростає кількість дітей з певними порушеннями розвитку, які потребують не лише фізичної, психологічної допомоги, а також допомоги за участю мистецтва. Одним із видів терапевтичних методів розвитку мовлення є музикотерапія, яка включає: імпровізацію, фантазування, відтворення певних підібраних музичних композицій. Цей метод використовують у багатьох країнах світу для профілактики та лікування певних порушень, зокрема: відхилень в розвитку, психоматичних та емоційних захворювань, внутрішніх хворобах і т.п.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями музики як корекційного засобу займалися: Л. Закл, Л. Ватуріна, В. Медушевський, В. Шацька, А. Борисов, О. Боровик, Л. Орловська, Т. Вохмяніна, О. Гаврілушкіна, Г. Грибанова, І. Грошенков, О. Декролі, Ж. Демор, Г. Добровольська, О. Скжанова, О. Караванова, Г. Кехаушвілі, С. Горф, С. Корсаков, Л. Кузнецова, І. Левченко, Л. Мадель, С. Мастюкова, І. Догель, С. Машура, О. Медвєдєва, С. Миронова та ін. Роль музикотерапії у розвитку дітей з особливими потребами досліджували: Д. Шульженко, Л. Дробот, В. Тарасун, Т. Дегтяренко, К. Островська та ін. Ефективність використання музикотерапії в корекційній роботі доведено в працях Л. Брусиловського, З. Матейнова, М. Гріньова [1].
Мета статті – визначити роль музикотерапії у розвитку дітей з особливими потребами.
Виклад основного матеріалу. Музикотерапія з’явилася дуже давно і є одним із засобів корекційної роботи з дітьми не тільки в Україні, а й за кордоном. Вона спонукає до розвитку творчих здібностей, корекції емоційних, фізичних відхилень та розладів мовлення. Давньогрецький мислитель Піфагор застосовував музику у лікувальних цілях. Платон вірив у божественне походження музики й у те, що вона може тішити богів і тамувати їхній гнів, а Аристотель вважав, що музика знімає важкі психічні переживання, а отже слухати її важливіше, ніж виконувати [2].
Музикотерапія ефективно використовується для створення певних психологічних умов для дітей з особливими потребами. Діти з особливими потребами – це діти які мають певні психологічні, фізичні та розумові розлади. Музикотерапія допомагає знизити інтенсивність реакцій, тренує мислення та фантазію, розвиває моторику, почуття тембру та ритму. Музикотерапія викликає у особливої дитини позитивні емоції, які надають лікувальний вплив на психосоматичні та психоемоційні процеси. Щоб досягти глибокого впливу музики на організм, дитина повинна сама співати, грати на музичному інструменті, втілювати музику в рухах.
Музика може регулювати душевний стан і зцілювати фізичні недуги. Коли ми співаємо виникає звукова хвиля, 80% енергії якої йде на те, щоб привести наші внутрішні органи в стан вібрації. Людський голос – найкращий інструмент для створення цілющих звуків, тільки треба вміти ним користуватися [2].
Головними компонентами музикотерапії є: ритм, чуття тембру, тональність, частотність, дисонанси, консонанси, слухові уявлення, мелодія, гармонія тощо. Корекційно-розвивальна програма з музикотерапії має такі види:
➢ вокалотерапія (розвиває музичну, творчу діяльність, створює сприятливий фон для мовленнєвого розвитку дитини);
➢ музико-малювання (займатися малюванням під музику);
➢ логоритміка (виконання вправ, які поєднують в собі музику і рухи);
➢ ігри на музичних інструментах (сопілка, барабани, бубон, дудочка, тарілки та інші);
➢ рухова драматизація (синтез музики та рухів);
➢ гра з іграшками (допомагає зменшити переживання; зміцнити психічне здоров’я, поліпшити соціальну адаптацію);
➢ казкотерапія (розвиває розумову діяльність, уявлення);
➢ дихальні вправи (вправи: «бульбашки», «насос», «годинник», «вікно та двері»).
Вокалотерапія поєднує у собі спів, тон та звуконаслідування. Одночасне співання та плескання у долоньки розвиває у дітей дрібну та загальну моторику. Тонування звуків сприяє урівноваженню, поглибленню дихання. Кожне завдання із вокалотерапії складається із декілька етапів:
1) підготовчій етап передбачає розвиток почуття тембру, слуху, голосу, слухової уваги, розвиток загальної, дрібної й мовленнєвої моторики, міміки;
2) етап формування первинних вимовних умінь та навичок; удосконалення мовленнєвої моторики, звуковисотності, динамічного слуху, розвиток процесів мислення, фонематичного сприйняття;
3) етап формування комунікативних умінь та навичок: розвиток музичного слуху, рухових умінь, навичок правильно вживати звуки у різних ситуаціях спілкування [3]. Надамо деякі рекомендації до використання музикотерапії: підбір музичних творів має бути ретельно продуманим. Необхідно знати їх суть і структуру. Важливо правильно вибрати позу: вона має бути зручною. Тривалість заняття – 45-60 хвилин. Силу звуку та гучність слід регулювати обережно, тому що гучне звучання втомлює та порушує нервову систему слухачів. Після заняття слід відпочити, щоб не травмувати душевний стан.
Висновки та перспективи подальших розвідок. Таким чином, завдяки музичним корекційно-розвивальним заняттям у дітей з особливими потребами відбувається поліпшення психофізичного розвитку, підвищується віра у власні можливості, покращується самооцінка. Музика є універсальною силою, що діє на дитину-логопата комплексно, незалежно від віку. Музика зближує нас з енергією природи, яку ми пізнали ще не до кінця. До того ж вона дозволяє розблокувати емоції дитини без допомоги лікаря чи психотерапевта. Музика є найкращою формою терапії, ефективно вивільнюючи в нас радісні та прекрасні сторони особистості. Перспективи дослідження ми пов’язуємо з поглибленим вивченням механізмів впливу музикотерапії на розвиток мовлення дітей з особливими потребами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ленів З. П. Корекція порушень усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами арттерапії: автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 / З. П. Ленів; керівник роботи М. К. Шеремет; Нац. пед. ун-т. ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2010. – 21 с.
2. Методичний посібник з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку / Укладач Н. Квітка. – К.: 2013. – 82 с.
3. Степан Недериця, музичний терапевт, диригент // Музичний керівник. – №5, 2011 – С. 4-9.
