Консультація логопеда
Ейдетика і формування правильної звуковимови
У результаті вікової незрілості діяльності мозку дитина не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) вимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль недостатній або взагалі відсутнй. І саме символ служить тією опорою, тим помічником, який здатний самоорганізувати, налаштувати на правильну звуковимову, скоротити час виправлення мовленнєвих порушень.
Велику допомогу в логопедичній роботі по виправленню дефектів звуковимови надає символізація звуків. Символ – це наочне уявлення про звук, який служить взірцем для наслідування при вимові. Орієнтуючись на запропоновані логопедом (або ж батьками) символи, діти запам'ятовують не тільки звук, але і образ, який виникає в їхній уяві під час вимови певного звуку. Таке запам'ятовування з опорою на образ називається ейдетичним (з грецької «ейдос» – образ).
Для підвищення ефективності логопедичних занять з формування правильної звуковимови можна використовувати ейдетичні прийоми роботи з образами-символами:
- фонетичні асоціації;
- оживлення символів;
- прийом перевтілення;
- прийом зацікавленості.
Прийом фонетичних асоціацій
Слід вдало підібрати спеціальні асоціації, максимально співзвучні з певним звуком. Наприклад:
Свист повітря з насоса нагадує звук [с]:
- Насос повітря видуває: с-с-с,
- Повітряна кулька надувається: с-с-с.
Політ комара – звук [з]:
- Комарик по полю летить: з-з-з,
- І пісенька його звучить: з-з-з.
Політ жука – звук [ж]:
- Жук у лісі летить: ж-ж-ж,
- Жабеняті він «жужить»: ж-ж-ж.
Гарчання тигра – звук [р]:
- Тигр по полю біжить: р-р-р,
- І на здобич він гарчить: р-р-р.
Рух поїзда – звук [ч]:
- Поїзд їде і гуде: ч-ч-ч,
- Веселу пісеньку веде: ч-ч-ч.
Працюючи зі звуком, дитина «прив'язує» кожен з них до певного символу, формуючи асоціативний зв'язок між двома об'єктами.
Прийом оживлення символу
Цей прийом допомагає дитині не тільки почути конкретний звук, але і за допомогою зорового образу ще й «побачити» його в словах, у тексті. Наприклад, у слові «жаба» дитина буде впевнено промовляти звук [ж], тому що малюнок жука асоціюється у неї з конкретним звуком (жаба - !аба).
Прийом перевтілення
Тут дитина сама виконує роль живого символу, створеного в її уяві, входить в цей образ, фіксує свої почуття, емоції. А оскільки власний досвід утримується в пам'яті краще, то і ефект запам'ятовування (як звучить і артикулюється звук) значно сильніший.
Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на конкретному звуці, правильно його вимовляти і, відтак, долати свою невпевненість під час виконання логопедичних завдань з певним звуком.
Наприклад, у логопедичній грі «Жуки полетіли на прогулянку» (в ліс, на поле) дитина уявляє себе жуком, імітує його політ, чітко вимовляючи звук [ж]. З кожним разом завдання для «жука» змінюється, ускладнюється. Політ великого жука – вимовляти звук [ж] твердо, «сердито»; політ маленького жука – тихим, лагідним голосом промовляти звук [ж]; політ великого і маленького жука –почергово імітувати голосом різне звучання звуку [ж].
Прийом зацікавленості
Незважаючи на те, що цей логопедичний прийом представлений останнім, за логікою навчального процесу він є провідним. Даний прийом активізує дітей, підвищує мотивацію і результат логопедичних занять. Під час корекційної роботи з символами увага концентрується не на самому звуці, а на конкретному виді діяльності: жук летить і гуде, тигр стрибає і гарчить, змія виступає в цирку і шипить тощо. Це викликає зацікавленість, захоплення, бажання працювати зі звуком. Дитині не доводиться прикладати спеціальних зусиль, адже включається довільне запам'ятовування. Дитині цікаво пограти з близькими, знайомими і зрозумілими символами, завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску і напруги. Все це робить доступними і цікавими логопедичні заняття зокрема та процес навчання в цілому .
