Види корекційно-розвиткових занять
Види психолого- педагогічних, корекційно-розвиткових занять (послуг)
Ритміка – це система рухових вправ, побудованих на поєднанні рухів і музики, як засіб розвитку психомоторної, емоційної та фізичної сфер. Головна мета додаткових освітніх послуг з ритміки: навчити дитину з ООП адекватно сприймати засоби музичної виразності (особливо ритм, темп, динаміку), ритмічно рухатися відповідно до загального характеру музики і художніх образів музичного твору. Ритміка має важливе значення для дітей з порушеннями слуху, особливо для глухих, оскільки для них вібраційна чутливість компенсує втрату слуху.
Логоритміка – це низка вправ, завдань, ігор, що поєднує в собі музику і рухи, музику та слово, музику, слово і рухи. Основні завдання логоритміки: зняти втому і напругу; внести емоційний заряд; удосконалити загальну моторику; виробити чіткі координовані дії у взаємозв’язку з мовленням. Під час занять з логоритміки використовуються співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.
Лікувальна фізкультура – у її основі лежить використання основної функції дитячого організму – рух. Метою занять є розвиток і компенсація порушень фізичного розвитку і моторики, які перешкоджають навчанню дитини з ООП. На заняттях проводяться різні вправи з використанням доріжок, килимків, м’ячів, гантелей, гімнастичних палиць, обручів, стрічок, сухого басейну, тренажерів, вправ з обтяженням та опором, рухливі ігри, ігри інтелектуальної спрямованості, міні-естафети, а також водні процедури тощо.
Розвиток мовлення – послуга, спрямована на подолання чи послаблення порушень усного і писемного мовлення, розвиток аудіювання, навичок читання та письма. Цілі занять можуть включати удосконалення звуковимови, розвиток культури мовлення, уточнення та активізація словника, вдосконалення граматичного мовлення тощо.
Соціально-побутове орієнтування – передбачає комплекс занять з практичної підготовки дітей з ООП до самостійного життя, формування знань, умінь, пов’язаних з власною поведінкою у різних життєвих ситуаціях, вироблення навичок спілкування з близькими людьми, оволодіння життєво-важливими побутовими уміннями і навичками: наприклад, оволодіння навичками особистої гігієни, збереження та зміцнення власного здоров’я, використання засобів зв’язку, транспортних засобів тощо.
Орієнтування у просторі – послуга, спрямована на формування в учнів з порушеннями зору компенсаторних способів діяльності. Її зміст зорієнтовано на оволодіння у певній послідовності сенсорними, розумовими і практичними операціями, прийомами, діями, що є основою для формування максимальної самостійності при пересуванні у відкритому просторі. Основними завданнями занять є: розвиток дрібної і загальної моторики; розвиток уявлень про предмети та явища навколишнього простору; орієнтування на власному тілі; орієнтування в мікропросторі (за столом, на аркуші паперу, на приладі для письма шрифтом Брайля); орієнтування в макропросторі (кімната, школа, клас, вулиця, транспорт).
Корекція зору – послуга, спрямована на розвиток зорового сприймання, зокрема, покращення функціональних можливостей зорового аналізатора, формування сенсорної функції розрізнення за кольором, розрізнення величини та форми предметів, розвитку аналізуючого спостереження, дотикового сприймання, пам’яті та уваги.
Розвиток слухового, зорового, тактильного сприймання мовлення і формування вимови – послуга, спрямована на подолання труднощів у розвитку дитини з порушеннями слуху. Основне завдання розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання – формування вмінь і навичок сприймати мовленнєвий матеріал на слухо-зоровій основі. Завдання формування вимови: формування фонетично виразної, чіткої вимови; дотримання словесного і логічного наголосу, інтонації, темпу, неподільності, правил орфоепії. Під час навчання вимові значна увага приділяється формуванню в учнів навичок самоконтролю.
Корекція розвитку – комплекс заходів, спрямованих на розвиток пізнавальної діяльності учня, емоційної сфери, мовлення та особистісного розвитку. Корекція та розвиток психофізични
Корекція та розвиток психофізичних функцій здійснюється з використанням елементів:
• Анімалотерапія – вид терапії, що використовує тварин та їх образи (малюнки, казкові герої, іграшки тощо). До функцій анімалотерапії належать:
• Психофізіологічна – взаємодія з тваринами може знімати стрес, нормалізовувати роботу нервової системи, психіки загалом.
• Психотерапевтична – взаємодія з тваринами може істотним чином сприяти гармонізації міжособистісних стосунків.
• Реабілітаційна – контакти з тваринами є додатковим каналом взаємодії дитини з довкіллям, що сприяє як психічній, так і соціальній реабілітації.
• Задоволення потреби в компетентності – потреба в компетентності, що виражається формулою «я можу», є однією з найважливіших потреб людини.
• Самореалізація – однією з найважливіших потреб людини є потреба в реалізації свого внутрішнього потенціалу, потреба бути значущим для інших, важливим у їхньому житті.
• Спілкування – однією з найважливіших функцій, яку можуть здійснювати тварини в процесі взаємодії людини з ними є функція партнерів спілкування
Анімалотерапія, зі свого боку, поділяється на види залежно від того, які саме тварини використовуються, наприклад: •іпотерапія – терапія за допомогою верхової їзди на конях;
• каністерапія – лікування за допомогою собак;
•фелінотерапія – надання терапевтичної допомоги з допомогою кішок;
• орнітотерапія – вид терапії співом птахів.
