Новини
ДИСЦИПЛІНА. ПОРАДИ БАТЬКАМ
Виховання дисципліни у дітей — це в першу чергу виховання уміння виконувати встановлені вимоги. Кінцевою метою виховання дисципліни є виховання самодисципліни (уміння управляти собою) та як наслідок — виховання відповідальності.
Маленькі діти не можуть самостійно корегувати свою поведінку. Оточуючий світ для них — це великий дослідницький центр. Допитливість та жадання пізнання рухають ними. Вони постійно захоплюються процесом та забувають про вимоги дорослого. Задача батьків навчити дитину своєчасно пригадувати та виконувати встановлені правила.
Пам’ятайте, встановлення рамок дозволенного цілком лежить на відповідальності батьків! Процес виховання не можна ігнорувати або відкладати на потім.
Дисципліна повинна ґрунтуватися на розумінні дитиною мотивів вимог, які їй пред’являються. Чому не можна робити те та навіщо потрібно робити це. Різка заборона викликає у дитини протест та опір, а розуміння причин зводить опір до мінімуму. Щоб пом’якшити заборону запропонуйте малюку альтернативу.
Неможна торкатися увімкненої праски, тому що вона гаряча — можна обпектися.
Сьогодні ми не підемо гуляти, тому що ти хворієш.
Давай приберемо зайві іграшки, тому що вони заважають.
Щоб зменшити кількість заборон (особливо для маленької дитини) намагайтеся прибрати все, що небезпечно або дорого Вашому серцю. Забороняйте тільки те, що дійсно недопустимо (грати із сірниками, їсти пісок у пісочниці та ін.).
Батьки повинні розуміти, що погана поведінка властива маленькім дітям. Дитина розуміє, як слід поводитись, а як не слід, випробувавши всі моделі поведінки, і "погані" і "гарні", та виходячи з реакції оточуючих, робить висновки, а також подальший вибір.
В процесі виховання батьки повинні мати на увазі вік дитини та її здібності щодо сприйняття. Для того щоб навчити дитину самодисципліні, потрібен час. Розуміння, що таке добре та що таке погане, приходить поступово.
Не можна говорити "Зроби так, я кому сказала! "і нічого при цьому не пояснювати. Відомо, що в сім'ях, де батьки надто суворі, діти частіше виростають агресивними, неслухняними, "складними".
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДИСЦИПЛІНУ
Зберігайте спокій і не втрачайте над собою контроль, коли дитина погано поводиться. Уникайте криків, інакше дитина поставить собі в приклад таку поведінку і буде застосовувати її для отримання бажаного. Якщо ви відчуєте зростаюче роздратування, зробіть перерву, щоб відновити рівновагу.
Уникайте узагальненої критики. Упевніться, що дитина розуміє, що причиною вашого розчарування і смутку є його погана поведінка, а от любити ви його будете завжди.
Не хваліть дитину занадто часто. Ви не повинні постійно хвалити дитину, особливо за виконання яких-небудь звичайних завдань, інакше ваша похвала буде менш ефективною.
Не зосереджуйтесь весь час на негативі, особливо якщо простежуються позитивні тенденції поведінки. Набагато краще сказати: «Мені подобається, що ти склав свій одяг», ніж «Мені подобається, що ти, вперше, нарешті зволив скласти свої речі, поки тебе про це не просили».
Не застосовуйте фізичні методи покарання. Порка ніколи не була ефективнішою, ніж інші форми покарання, і до того ж вона робить жорстоким дітей, робить їх агресивними і дратівливими.
Пам’ятайте, що важливо нагороджувати і хвалити дітей за хорошу поведінку.
Розумійте різницю між грошовими винагородами та хабарем. Винагороду дітям дають після виконання чого-небудь, а хабар — до, щоб змусити дитину зробити те, що ви хочете. Не давайте дітям хабаря.
