Порушення писемного мовлення
Дисграфія. Форми дисграфії. Вправи з корекції.
Особливості прояву дисграфії
Дисграфія у дітей часто проявляється помилками в написанні букв, що знаходяться в сильній позиції, наприклад ліфий замість лівий, або в пропуску букв навіть у короткому слові: км замість ком і т.п. У той час, коли звичайні орфографічні помилки спостерігаються в написанні букв, що знаходяться в слабкій позиції: малако замість молоко і т.п.
Крім того:
- дитина не тільки пропускає букви і склади, а й переставляє їх місцями (онків замість вікно) ;
- може заміняти слова зі схожими звуками;
- додає в слово зайві букви і склади (дітити, кіманата) ;
- спотворює графічний образ букви (наприклад, пише дзеркально букви с, е, ю);
- не розрізняє парні приголосні, однаково звучать б-п або т-д) ;
- помилки, які дитина допускає, виявляються стійкими протягом довгого часу, не зникаючи в процесі навчання.
Всі перераховані ознаки повинні стати для батьків приводом для звернення за консультацією до логопеда.
Основні форми дисграфії
Залежно від виду порушень дисграфія ділиться на кілька форм. Так, існує артикуляторно-акустична дисграфія, що виникає на тлі порушеної звуковимови. Дитина, як правило, при цьому пише слова так, як вимовляє, наприклад: либа замість риба або зумів замість шумів.
Дисграфія акустична характеризується заміною при письмі звуків подібними за звучанням (д-т, з-с, ж-ш і т.п.). При цьому усне мовлення у дитини правильне.
Аграмматична дисграфія проявляється в проблемах з узгодженням слів. Але цікаво, що це відбувається тільки в письмовій мові, а говорить при цьому дитина правильно. Наприклад, вона може написати, не враховуючи ні рід, ні відмінок: добрий мама або на вулиця.
Існує також і оптична дисграфія, яку характеризує порушення зорового аналізу. Дитина в цьому випадку практично не сприймає відмінності між буквами зі схожими елементами написання. Проблеми викликають Ц і Щ, а також Р, Ь, И або Е і З і подібні. У рукописному ж варіанті це літери: п-т, в-д, л-м, і-ш та ін.
Але найбільш часто зустрічаються порушення мовного аналізу і синтезу. Дитина може не дописувати слова, писати прийменники разом чи префікси окремо (при ходити), Пропускати букви і цілі склади, міняти їх місцями або повторювати.
Яким чином можна боротися з дисграфією
Корекція дисграфії - це, перш за все, спільна робота батьків, вчителів і кваліфікованого логопеда, так як мамі і татові самостійно цю проблему вирішити не вдасться. Важливо пам'ятати, що якщо у дитини є порушення в усному мовленні, то виправлення дисграфії починають з корекції вимови! Заняття у логопеда проводять по розробленій системі. Для цього використовуються різні мовні ігри.
Дитина в процесі навчання повинна засвоїти, як саме вимовляються певні звуки, і які букви їм відповідають. Логопед відпрацьовує з учнем відмінності між твердою і м'якою чи глухою і дзвінкою вимовою звуку, повторюючи слова, підбираючи їх до заданих звуків, аналізуючи звуковий і буквений склад обраних слів і т.п. Часто дітям допомагає використання наочного матеріалу для запам'ятовування обрисів літер, наприклад: «О» - бублик або обруч, «Ж» - жук, «С» - півмісяць.
Дисграфія: вправи з корекції
Для успішного подолання проблеми існує ряд спеціальних вправ. Так, наприклад, вправи для кращого запам'ятовування літер:
пропонувати дітям ліпити їх з пластиліну, тіста, писати в повітрі, обводити по готовому контуру, намагатися знайти відмінності в оптично схожих буквах, знаходити певну букву при накладенні декількох зображень однє на однє і т.п.
Вправа: "Виліпи названу літеру"
Вправа: "Знайди певну букву"
Вправа: "Знайди відмінності між буквами"
Вправа: "Знайди правильно написану літеру"
Кілька порад батькам
Якщо у вашої дитини дисграфія, не лайте її за помилки, не змушуйте по багато разів переписувати текст, інакше ви досягнете лише невпевненості дитини у своїх силах і викличете нелюбов до письма та читання. Обов'язково хваліть дитину за кожен успіх, але не перехвалюйте. Крім того, не показуйте свою сильну заклопотаність проблемою, щоб не розвинути у дитини почуття неповноцінності.
Потрібно враховувати при діагнозі «дисграфія», що це, як правило, такий стан, при якому розвивається хороша зорова пам'ять (як заміщення дефекту), тому таким дітям не варто пропонувати вправи, де потрібно виправити спочатку допущені помилки. Це може надати дитині «ведмежу послугу». Диктанти в таких випадках пишуться повільно, з промовляння всіх букв і розділових знаків перед початком письма, а потім і під час нього.
