A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр"
Великописарівської селищної ради, Сумської області

Несправедливість і нерівність – як і коли говорити про це з дітьми

Дата: 07.04.2021 11:27
Кількість переглядів: 127

Діти вже в ранньому віці можуть розуміти, що таке добре, а що – погано, кажуть психологи. Справедливість не означає, що всі люди мають бути однаковими. Це значить, що людина не мусить мати проблеми через свою несхожість на інших.

У цьому тексті читайте про:

  • навіщо, коли і як говорити з дітьми про несправедливість;
  • яка роль дорослих у сприйнятті відмінностей;
  • як говорити з дітьми різного віку про відмінності;
  • ігри, які допоможуть пізнати та оцінити відмінності.

НАВІЩО ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

Психотерапевтка Катерина Сігітова в книжці “Як би тобі пояснити: Знаходимо потрібні слова для розмови з дітьми” пише, що говорити з дітьми про несправедливість і нерівність потрібно принаймні з трьох причин:

  • Майже всі люди живуть у так званій “мильній бульбашці”, ніби ізольованій від 99% решти. У нашому оточенні здебільшого є ті, хто на нас схожі, або ті – хто нам цікаві. Сучасні діти житимуть в іншому світі, і є вірогідність, що вони вийдуть із нашої бульбашки. Тому важливо, щоб у них були до того часу базові знання про те, як влаштований світ.
  • З багатьма різновидами соціальної нерівності стикаються всі. Важливо, щоби діти розуміли, що світ – це не казка, де течуть молочні ріки й гуляють рожеві поні. Світ буває жорстким. Бажано, щоби діти про це дізналися м’яко й турботливо від близьких дорослих.
  • Є групи людей, які сильніше і швидше ризикують зустрітися з несправедливістю, цькуванням і приниженням. Якщо ви з дітьми належите до цих груп, обов’язково треба проговорити тему відмінностей і нерівності з дітьми раніше. Це важливо для того, щоби зменшити для дитини вірогідність психологічної травми, якщо вона таки зіткнеться з ворожим / недружнім ставленням. Варто пояснити дитині, що трапляються люди, які погано ставляться до інших людей.

РОЛЬ ДОРОСЛИХ

Реакція дитини на будь-які відмінності залежить від реакції дорослого, каже психологиня Катерина Гольцберг“Дорослий дає сигнал – це небезпека, не чіпай, відійди”.

Тому, чим спокійніше дорослі ставляться до так званої “інакшості”, тим спокійніше ставиться дитина. Адже діти сканують поведінку дорослих.

Освічувати потрібно дорослих. Поки вони не перебудують свій мозок, вимагати від дітей іншого сприйняття не варто. Діти беруть за основу те, що їм транслюють дорослі. Важливо навчитися управляти своїми емоційними реакціями. А щоби цьому навчитися, треба самим розуміти – хто перед тобою, чому це так, які особливості.

“Коли в дорослих немає єдиної лінії поведінки, дитина починає ставити уточнювальні запитання. Важливо, хто і як на них відповідає”.

Водночас, запитання від дитини варто дочекатися.

“Наприклад, заходить нова дитина в клас, навіть якщо вона в кріслі колісному. Вчитель знайомить її з дітьми класу. Однак, не потрібно загострювати увагу дітей на особливостях цього учня. У дітей можуть звісно виникнути запитання: наприклад, як вона буде ходити в туалет. Тож нам треба мати відповіді.

Проте ми не маємо давати ці відповіді раніше, ніж нам поставлять запитання. Адже інколи запитань може й не бути. Діти легко сприймають це як норму, якщо й ми сприймаємо це так само“.

За словами Гольцберг, гірше, коли дорослі почнуть відповідати на запитання, яких немає.

“Має бути просвітництво у вчительському середовищі, щоби ті не поширювали фейки і стереотипне мислення. Вчителі часто вдаються до осуду й пошуку винних у ситуації. Навіть у поясненні певних речей можуть когось звинувачувати”.

КОЛИ І ЯК ГОВОРИТИ ПРО НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

У книжці Катерина Сігітова пише, що:

До 5–6 років деякі діти вже можуть засвоювати упередження тих, хто про них піклуються. Можна запропонувати дитині книжки чи мультфільми, де йдеться про людей різних культур. Важливо, щоби дитина не сприймала відмінності між людьми як щось екзотичне чи страшне, щоби вона звикла до того, що ми різні – і це нормальна частина життя.

Будьте готові до дивних запитань, спричинених цікавістю дитини до відмінностей і їхніх причин. Намагайтеся відповідати на них так, щоби відмінності не мали вигляд чогось поганого.

Молодші школярі отримують більше інформації ззовні – школа, телевізор, фільми, уривки розмов, соціальні мережі. У цей період дітей варто вчити критичного підходу до почутого, прочитаного. Дітям варто пояснити, що до людей іншої статі, кольору шкіри, релігії, ваги у світі ставляться по-різному. Частина цих людей стикаються з несправедливістю у свій бік.

З підлітками вже можна вести складні дискусії, які містять поняття “дискримінація” і “права людини”. Мета таких розмов – навчити підлітків бачити за кожним ярликом живих людей і не поспішати маркувати будь-яку групу як “ворогів”.

Намагайтеся прив’язати розмови до контексту, до того, що відбувається довкола підлітків. Відповідайте на їхні запитання, а не просто читайте нудні лекції. Перевіряйте інформацію, яку вони отримують від друзів та з інтернету.

Джерело інформації https://nus.org.ua/articles/nespravedlyvist-i-nerivnist-yak-i-koly-govoryty-pro-tse-z-ditmy/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень