Вчитися хоче, але не може. У чому причина?
Однією з причин труднощів у навчанні можуть бути різні недорозвинення відділів головного мозку. І це не означає, що з дитиною щось не так. Дитина може бути абсолютно здоровою фізично і розумово, але її мозок, який ще розвивається, не справляється зі шкільним навантаженням. Мозок дитини дозріває гетерохронно: різні функції розвиваються у різний час, кожна психічна функція має свою програму розвитку.
-
Що найчастіше ми чуємо від самої дитини?
Скарги дитини та ймовірне «розшифрування»:
«Ніяк не можу згадати, вже забув, не можу вивчити» - проблема з пам'яттю.
«Ненароком пропустив, не помітив» - проблема з увагою.
«Не зрозумів» - проблема з мисленням, швидкістю обробки інформації.
"Не можу уявити" - проблема з уявою.
Як бачимо, скарги дитини пов'язані з проблемою розвитку основних психічних функцій.
Які ж психічні процеси мають бути на достатньому рівні для успішного навчання?
В першу чергу - увага. Причому увага повинна бути довільною,з достатньою концентрацією, стійкістю, розподілом і об'ємом. Концентрація та стійкість допомагають тривалий час утримувати увагу на тому чи іншому об'єкті діяльності, не відволікаючись на сторонні подразники. Важливим є і об‘єм уваги, особливо слуховий. Це потрібно для розуміння інструкцій, до того ж якщо вони велики за змістом. Під розподілом уваги мається на увазі одночасне сприйняття різномодальної інформації: наприклад, слухати вчителя та писати. Саме на увагу дитини часто скаржаться батьки та педагоги. З нейрофізіологічної точки зору, увага може страждати через недорозвитлк глибинних відділів мозку. Але на час навчання у школі рівень розвитку цих відділів і, всі властивості уваги повинні бути у дитини на достатньому рівні.
Працездатність. Якщо дитина швидко втомлюється, то з'являється мимовільне зниження уваги. Виникає циклічність активності: коли періоди нормальної розумової роботи чергуються з повними спадами. Така дитина просто «відключається» на уроці або в іншій діяльності, яка потребує тривалого зосередження. За хорошу працездатність також відповідають різні глибинні відділи головного мозку, так званий «стовбур».
Наступний пункт - це саморегуляція та контроль власної діяльності. Іноді дитині доводиться докладати зусиль, щоб виконати те чи інше завдання. Для цього необхідна воля. Якщо рівень самоконтролю низький, то дитині буде важко планувати і контролювати свої дії, важко дотримуватися будь-яких вимог та інструкцій. За сферу самоконтролю відповідають лобові відділи головного мозку, які дозрівають в останню чергу, приблизно до 15-18 років. Але в нормі дитина до 7-8 років має достатній рівень самоконтролю для навчання в школі.
Сприйняття. Наприклад, недостатній рівень зорового сприйняття може позначитися на сприйманні окремих ознак предмета, викликавши фрагментарність, неповноту образу. При недорозвитку візуально-просторового сприйняття дитина може дзеркати літери, плутати їх при написанні. Школяру важко скопіювати фігуру, дотримуватись рядка на листку. За це відповідають тім'яно-потиличні та тім'яно-скронево-потиличні долі головного мозку. При несформованості слухового сприйняття можуть виникнути труднощі розуміння інструкції, або проблеми фонематичного характеру: розрізнення звуків на слух. За це відповідає скронева доля.
Труднощі у мовленнєвій сфері: бідний словниковий запас, порушення звуковимови, недостатній розвиток лексико-граматичних категорій, зв'язного мовлення.
Також, для навчання необхідний хороший рівень розвитку пам’яті. Як правило, зорова пам'ять є у багатьох людей провідною. Тому, проблеми з нею зустрічаються рідше, ніж зі слухомовленнєвою. За слухомовленнєву пам'ять відповідають скроневі відділи лівої півкулі.
Необхідний і достатній рівень мисленєвих операцій: аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення, абстрагування.
Також, слід звернути увагу на дитину, якщо вона імпульсивна або повільна, є труднощі переключення з однієї діяльності на іншу. Це може виявлятися, наприклад, на письмі ( переключення з однієї графеми на іншу, дитина «застрягає» і пише одну літеру або склад кілька разів поспіль).
Важливий аспект сформованості міжпівкульної взаємодії, яка має дозріти повною мірою до 8 років, але вже до 5 років бути на хорошому рівні. Хороша взаємодія лівої та правої півкуль необхідна, наприклад, у математиці (при вирішенні завдань, особливо там, де потрібно зобразити умову завдання у вигляді схеми), на письмі (зв'язок фонема - графема), особливо, на початкових етапах навчання письма та читання (дитина при диктуванні неспроможна згадати, як пишеться та чи інша буква)
У дитини повинен бути відсутній гіпер-/гіпотонус у руці. Важливим моментом є правильна постановка руки при письмі та рівень сформованості зорово-моторної координації, що впливає на читання та списування з дошки.
