Основне про розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ)
Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю
Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю є одним з найбільш поширених розладів психологічного розвитку. Він зустрічається у близько 5% дітей та 3% дорослих. Ключовими симптомами цього розладу є порушення самоконтролю та саморегуляції, які є обумовлені біологічними особливостями мозку, і спричиняють проблеми у сфері регуляції поведінки, уваги, емоцій та імпульсів.
РДУГ є одним з найбільш досліджених розладів розвитку, щодо якого існують ефективні методи допомоги. З належною соціальною підтимкою та фахової допомогою особи з РДУГ можуть повноцінно розвиватися та реалізовувати себе у цьому світі.
Симптоми РДУГ
Ключовими симптомами РДУГ є проблеми самоконтролю у різних сферах, зокрема:
- рухова гіперактивність і трудність стримувати себе у ситуаціях, коли треба довший час сидіти/мовчати
- порушення концентрації уваги – особливо у ситуаціях, коли нецікаво чи багато відволікаючих чинників
- нетерпеливість (відповідно важко чекати, не перебивати інших і т.п.)
- імпульсивність (схильність діяти, не оцінивши наслідків поведінки, ризику)
- труднощі самоорганізації (зокрема забудькуватість, часті запізнення, неорганізованість і т.п.)
- труднощі у збережненні мотивації – особливо щодо завдань, які не є цікавими і не ведуть до негайного результату
Ці прояви у сфері гіперактивності, неуважності та імпульсивності є виражені значно більше, ніж у ровесників і ведуть до порушень у різних сферах життя (навчання, стосунки та ін.).
Сучасне наукове розуміння
РДУГ зумовлений недостатньо ефективним функціонуванням певних зон головного мозку, які відповідають за функцію контролю над поведінкою – це є біологічно обумовлений розлад розвитку самоконтролю. Дослідження показують, що у дітей із РДУГ «виконавчі» функції лобної кори головного мозку дозрівають дещо повільніше, ніж у ровесників. Попри те, що з віком лобна кора дозріває і здатність самоконтролю покращується, втім у більшості дітей з РДУГ труднощі у сфері самоконтролю будуть і в підлітковому, і в у дорослому віці. Внаслідок недостатньої ефективності “виконавчих” функцій лобної кори, особам з РДУГ важко контролювати свою поведінку, увагу, емоції – і це за відсутності належної підтримки і допомоги може спричиняти проблеми з навчанням, стосунками, загальним самоконтролем над власною поведінкою та вторинними проблемами у різних сферах життя. Причини РДУГ переважно є генетичні, втім у частині випадків мали місце фактори, що могли вразити нервову систему у ранньому дитинстві (гіпоксія в часі вагітності та пологів та ін.).
Рекомендації протоколів
Згідно з сучасними міжнародними протоколами, які розроблені на основі результатів наукових досліджень, рекомендовано два основних методи допомоги особам із РДУГ:
- медикаментозна терапія;
- поведінкова терапія для дітей та молоді з РДУГ, яку застосовують батьки вдома і педагоги у закладах освіти.
Ці два методи мають вагомі докази ефективності і рекомендовані як основні форми допомоги особам із РДУГ (при легших формах рекомендовано переважно поведінкову терапію, при більш виражених – поєднання поведінкової та медикаментозної).
При додаткових проблемах у дітей та молоді показано також застосування індивідуальної когнітивно-поведінкової терапії та при потребі інших втручань.
Індивідуальна когнітивно-поведінкова терапія має важливе місце у допомозі молоді та дорослим особам з РДУГ і включає навчання навичок самоконтролю та інших специфічних технік самодопомоги.
