Новини

Дата: 04.05.2020 13:32

Кількість переглядів: 159

Батьки та педагоги, які працюють з дітьми з особливими потребами, повинні розробити репертуар спеціалізованих методик для моніторингу та модифікації поведінки дитини.

Наступні методи розроблені для поліпшення поведінки дітей, забезпечуючи необхідну структуру, передбачуваність та підтримку. Однак ці методи будуть ефективними лише за умови використання їх у творчому контексті. Кожній дитині потрібній свій індивідуальний підхід у використанні наступних вправ.

Забезпечуючи для дітей з особливими потребами оточення, в якому вони почуваються впевнено та комфортно, ви створюєте місце, де буде хороша поведінка та співробітництво.

1. Проявляйте щирий інтерес до дитини, наприклад, уважно слухайте, коли вона говорить, часто це є більш ефективним та значущим, ніж похвала.
2. Прийняття рішень є дуже складним процесом для дітей з особливими освітніми потребами через відсутність самооцінки. Надайте їм широкі можливості для прийняття простих рішень для вдосконалення та підвищення їхньої самооцінки. Наприклад, ви можете запропонувати на вибір використовувати для завдання папір, який ви дали їй, або папір, який вона сама вибере. Говоріть завжди дитині причини прийнятих вами рішень та заохочуйте її робити те саме. 
3. Запропонуйте дитині кожен раз, коли вона успішно виконає завдання, гру “Вгадай в котрій руці”. Якщо дитина відгадала в котрій із рук за вашою спиною схований маленький предмет, дайте дитині випити води, з’їсти цукерку, піти в ігровий куточок на одну хвилину або зробити якусь іншу тиху дію в кімнаті чи класі, щоб не відволікати на довго себе і інших. Можна попередньо обговорити які саме дії дитина може вибрати, якщо вгадає. Якщо ж дитина виходить зі свого робочого місця без вашого дозволу, попереднє її завчасно що грати в цю гру не будете.
4. Для того, щоб дозволити дитині з ООП частіше і ефективніше брати участь у дискусіях в класі, спробуйте цю техніку:
   Щодня вчитель задає кілька запитань чи завдань із багатьма варіантами відповідей. Приклад: Вчитель: Усі намагаються назвати п’ять ознак зими. Настя, ти можеш назвати мені одну? 
5. Коли дитина чинить опір новим завданням, придумайте якусть дуже невелику нову вправу на відволікання (наприклад, один приклад на віднімання), до того, як дитина знову перейде до прикладів на додавання. Поступово збільшуйте співвідношення між новими завданнями та звичними для неї завданнями.
6. Багато дітей з вадами у навчанні неохоче беруть участь у групових заходах. Якщо дитина добре себе почуває в присутності ще одного учня (друга), сплануйте завдання, в яких у неї будуть можливості працювати в парі з цим учнем. Потім додайте в пару другого однолітка, пізніше третього тощо, поки до них долучиться весь клас. 
7. Іноді корисно, щоб дитина почала робити завдання (наприклад, математику) за робочим столом вчителя чи батька. Як тільки вона почала успішно виконувати роботу, відправте її назад за власну парту, щоб закінчити завдання. 

« повернутися