Новини
ГРАФОМОТОРИКА. ЕТАПИ РОЗВИТКУ
Графомоторика – це розвиток дрібної моторики. Дане поняття набагато ширше і включає: спосіб утримання олівця/ручки, силу натиску при малюванні та письмі, точність, ритмічність і темп рухів, їх плавність. Крім того, важливими є довільність рухів і розвиток супутніх умінь, без яких не вийде ні малювати, ні писати: зорове сприйняття, увага, рухові навички.
З самого народження батьки та інші вихователі повинні стежити за правильним розвитком моторики (рухів) дитини. Хороші графомоторні навички необхідні для успішного навчання у школі, тому їх слід відпрацьовувати у дошкільному віці.
ЕТАПИ ГРАФОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ
Перші свідомі спроби 18-24 місяці. Перш ніж дитина вперше візьме до рук олівець, вона, швидше за все, «намалює» щось пальцем чи ложкою у соусі. Саме тому важливо, щоб діти мали змогу харчуватись самостійно. Подібно до того, як розвиваються рухи дитини, змінюється і її хватка олівця. Спочатку дитина здійснює ізольовані рухи, малюючи тільки лінії і проведення олівець на долоні великим пальцем вгору або вниз.
У віці від 2 до 3 років рухи стають більш скоординованими, з'являються круглі та квадратні візерунки. Дитина тримає олівець у пальцевому захваті. Бажано, щоб інструмент був товстим і коротким, щоб дитині було зручно з ним поводитися. Прикладами таких ручок є воскові ручки, дитячі маркери та спеціальна крейда.
У 3 - 4,5 роки дитина швидко малюватиме лінії і почне розфарбовувати. У цей час вже може з'явитися неправильне утримання інструменту, яке необхідно виправити на щіпкове для запобігання фіксації.
Приблизно у віці 4,5 - 5 років, коли дітям подобається малювати головоногих молюсків та їх творіння стають впізнаваними, щіпкове утримання має стабілізуватися. Неправильні хватки слід виправляти так, щоб на момент початку навчання у школі правильна хватка вже була закріплена. Дитина дошкільного віку має вміти намалювати фігуру, включаючи деталі.
ДИТИНА З НЕЗРІЛИМИ ГРАФОМОТОРНИМИ НАВИЧКАМИ:
відмовляється малювати;
менш спритний у самообслуговуванні (одягання, застібка блискавки, зав'язування шнурків);
у малюнку неплавні лінії;
створює більш бідний малюнок порівняно з однолітками, який за формою та змістом відповідає молодшій дитині.
