Батькам про рівні підтримки дітей з ООП
Корекційна робота з дітьми із ООП різних рівнів підтримки
Діти з обмеженими можливостями сильніші, ніж ми думаємо. Вони б’ються в битвах, про які більшість людей ніколи не дізнається.
Рівень підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти – це обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб. Саме визначення рівня підтримки спрямований на:
▪ надання освітніх послуг з урахуванням індивідуальних потреб дитини;
▪ на командне визначення освітньої траєкторії;
▪ на тісну взаємодію з фахівцями ІРЦ;
▪ на оцінку реальних потреб дитини під час навчального процесу.
Рівнів підтримки – п’ять. Вони визначаються в результаті комплексної оцінки фахівців ІРЦ (2–5 рівні) чи шкільної команди супроводу (1 рівень). Ключовим моментом є те, що для визначення рівня підтримки фахівці тепер мають відштовхуватися від потреб дитини, а не від її діагнозу (нозології).
Перший рівень. Перший рівень надається за рішенням школи. Для цього створюється команда супроводу, яка ухвалює рішення про надання дитині першого рівня підтримки та складає індивідуальну програму розвитку (ІПР). Така підтримка здійснюється ресурсами самого закладу. Тут не передбачено створення інклюзивного класу та відкриття ставки асистента вчителя. Кількість таких дітей у класі необмежена. Додаткове фінансування не виділяється.
Другий рівень. Починаючи з другого рівня, з’являються підстави для створення інклюзивного класу та введення посади асистента вчителя. Окрім того, з цього рівня обов’язково потрібно складати не лише індивідуальну програму розвитку, як і на першому рівні, але й індивідуальний навчальний план. Діти на другому рівні можуть потребувати додаткового обладнання та матеріалів (дозволяється витратити 10% від загальної суми фінансової підтримки), а також додаткових корекційних занять (не більше 2 на тиждень).
Третій рівень. Цей рівень вважається помірним ступенем прояву труднощів. Окрім асистента педагога, спеціалісти можуть рекомендувати асистента дитини у відповідності до потреб дитини. На закупівлю додаткового обладнання використовується до 20% фінансування, а корекційних занять таким дітям призначають до 4 на тиждень. Тут, як і на другому рівні, дитина може потребувати адаптації навчальної програми.
Четвертий і пʼятий рівні. Четвертий та п’ятий рівні – найскладніші.
В обох випадках дитина потребує асистента дитини, а також адаптації чи модифікації навчальних програм, а іноді – і результатів навчання. На додаткові засоби навчання можна витрачати до 35% коштів. На 4-му рівні передбачено до 6 корекційних занять на тиждень. На п’ятому – 8, до того ж тут дозволено використовувати альтернативні та спеціальні методи навчання, проводити заняття із самообслуговування тощо. Школа, за рішенням команди супроводу із залученням представника ІРЦ та погодженням із батьками, може змінювати рівень підтримки в межах одного суміжного рівня, якщо вирішить, що це піде на краще дитині. Першого рівня це не стосується. Головне, що потрібно розуміти, визначаючи рівень підтримки дитини, – що відправною точкою є не медичний діагноз, а потреба дитини в підтримці.
У висновку ІРЦ та в індивідуальній програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями корекційно-розвиткових занять. Також фахівцями центру надаються рекомендації щодо організації та спрямування корекційно-розвиткових занять, зазначаються корекційні програми, якими може користуватися корекційний педагог. Години корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження на учнів з ООП. Корекційно-розвиткове заняття, як правило, проводиться індивідуально. В процесі психокорекційної роботи важливо враховувати індивідуально-типологічні особливості кожної дитини, а сам процес корекції має проводитися в межах діяльності, доступної для дитини (ігрова, навчальна тощо).
