Моніторинг інклюзивного навчання

Дата: 08.05.2024 17:25

Кількість переглядів: 273

Під час моніторингу інклюзивного навчання важливо проаналізувати його основні аспекти за ключовими напрямами освітньої діяльності, визначених у внутрішній системі забезпечення якості освіти:

1. Освітнє середовище закладу освіти

Тут слід оцінити наявність та якість таких показників:

безпека і комфорт навчання та праці (застосування принципів універсального дизайну або безбар’єрного доступу до території закладу освіти та всіх його приміщень);
доброзичлива атмосфера підтримки дитини, орієнтація на її потреби і можливості;
технічне обладнання, яке може бути досить специфічним, зважаючи на особливі освітні потреби дітей;
допоміжні засоби для навчання, необхідні для адаптації дітей з ООП;
облаштування навчальних кабінетів (наприклад, створені куточки для усамітнення, додаткове освітлення тощо).

2. Система оцінювання результатів навчання учнів

При проведенні моніторингу слід приділити увагу таким показникам:

поточне оцінювання (базується на основі загальних підходів та критеріїв оцінювання, але обов’язково враховує особливі освітні потреби дітей);
підсумкове оцінювання (критерії оцінювання розробляються вчителем і є складовою частиною ІПР);
формувальне оцінювання (його прийоми мають бути спрямовані на підтримку дитини з ООП та підкреслювати її успіхи та досягнення).

3. Педагогічна діяльність вчителів

Під час проведення стану організації інклюзивного навчання слід проаналізувати такі аспекти:

наявність індивідуальної програми розвитку для кожної дитини, яка враховує її особисті можливості та потреби;
адаптація/модифікація змісту навчального матеріалу відповідно до індивідуальних можливостей дітей з ООП;
особливості роботи в інклюзивних класах (чергування перерв, дотримання відповідності темпу навчального заняття індивідуальним можливостям дитини, використання допоміжних засобів для навчання тощо);
залучення учнів з ООП до спільної роботи в класі;
взаємодія педагогічних працівників та асистента вчителя;
участь педагогів у професійних спільнотах, діяльність яких спрямована на професійний розвиток педагогічних працівників, психологічну підтримку та консультування з впровадження компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, інклюзивного підходів до навчання здобувачів освіти і нових освітніх технологій.

4. Управлінські процеси закладу освіти

Ефективність цього напряму можна визначити за такими показниками:

стратегія закладу освіти містить поетапне створення інклюзивного освітнього середовища, за потреби вносяться зміни;
забезпечення систематичної та ефективної роботи команд супроводу (команду має бути створено для кожної дитини з ООП на інклюзивному навчанні (1–5 рівнів підтримки) і на педагогічному патронажі);
забезпечення закладу освіти фахівцями, які організовують освітній процес в інклюзивних класах;
координація підвищення кваліфікації педагогічних працівників за напрямом «Інклюзивне навчання»;
координація психологічного супроводу інклюзивного навчання;
надання соціальних послуг дітям з ООП (асистент дитини) за висновком ІРЦ та заявою батьків.

Фото без опису

Також варто проаналізувати якість інклюзивного навчання відповідно до категорій учасників освітнього процесу:

Учні:

усі діти, які проживають на території обслуговування школи, навчаються в ЗЗСО та отримують знання згідно з індивідуальними потребами (немає дітей, які не навчаються);
усі діти, батьки яких написали заяви для зарахування та організації інклюзивного навчання, навчаються в закладі;
для кожної дитини з ООП створено команду супроводу, в яку обов’язково входять батьки;
для всіх дітей з ООП створено адаптоване освітнє середовище та проводяться корекційно-розвиткові заняття згідно з потребами та висновками ІРЦ;
для кожної дитини, якій визначено в ІПР модифіковану програму предмета, її розроблено і розміщено в ІПР.

Педагоги:

педагоги підвищують кваліфікацію за особисто визначеною потребою;
усім педагогам виплачуються надбавки за роботу в інклюзивних класах у розмірі 20 %;
педагоги, які викладають адаптовані/модифіковані предмети, визначені в ІПР, розробляють адаптовані/модифіковані програми предметів;
педагоги і асистент вчителя спільно готуються до навчального заняття, складають адаптовані та/або модифіковані завдання у поурочних планах;
педагоги розробляють критерії оцінювання, які зазначені в ІПР, на основі загальних підходів та критеріїв оцінювання з урахуванням ООП;
педагоги ведуть документацію, звітність, зазначену в посадовій інструкції.

Батьки:

знають, що дитина навчається за освітньою програмою закладу та ознайомлені з критеріями оцінювання дитини;
входять до складу команди супроводу;
погодили, підписали, отримали копії індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, модифіковану програму предмета, розклад корекційно-розвиткових занять дитини.

Крім того, Державна служба якості освіти рекомендує проаналізувати шкільну документацію щодо надання освітніх послуг учням із ООП:

освітня програма. Вона має містити корекційно-розвитковий складник і включати індивідуальні навчальні плани учнів 2–5 рівнів підтримки);
річний план роботи. Цей документ має включати заходи з формування інклюзивного середовища, заходи з упровадження педагогічних технологій в роботі з дітьми з ООП, заходи з інформаційно-просвітницької роботи з батьками, зокрема план роботи з батьками дітей з ООП;
документація щодо роботи команди супроводу (Положення, накази про затвердження складу кожної команди супроводу);
індивідуальні програми розвитку учнів (вони мають бути розроблені, затверджені та розміщені в АС «ІРЦ» впродовж 2 тижнів з дня зарахування дітей з ООП. ІПР має включати індивідуальний навчальний план з додатками адаптованих, модифікованих програм предметів);
індивідуальний навчальний план (його форму/шаблон має бути розроблено та погоджено педагогічною радою);
укладені цивільно-правові договори з фахівцями для проведення корекційно-розвиткових занять;
затверджені корекційно-розвиткові програми;
наявність посадових інструкцій для всіх педагогів, які працюють з дітьми з ООП;
затверджені графіки проведення корекційно-розвиткових занять.

За результатами моніторингу заклад робить висновки про стан інклюзивного навчання та визначає напрями діяльності, що потребують особливої уваги, розробляють заходи, що допоможуть розв’язати проблеми, та фіксують їх у річному плані роботи. Також результати самооцінювання можуть бути висвітлені у щорічному звіті про освітню діяльність або у звіті керівника закладу освіти.

« повернутися