Перша гра. Завдання полягає в тому, щоб розкласти маленькі цифри на великі, не називаючи. Дитина шляхом порівняння і співвіднесення малюнків знаходила правильний варіант. Потім завдання ускладнювалось – я видавала сину маленькі цифри, а він, назвавши правильно, клав їх на великі.

Друга гра. За допомогою різнокольорових дрібних елементів (все що завгодно – ґудзики, мозаїка, кольорові макарони, лічильні палички…) пробували вивчати склад числа. 

Третя гра. За допомогою лічильних паличок ми “будували” приклади! І хай мій 2-річний синок ще не зовсім правильно рахував, але задоволення від гри він отримав точно! І зацікавленість в прикладах я в ньому сформувала!